Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!
Парнишка, меня зовут Димон, мне 21 год и я наркоман-гопник. Наверное, тебе уже известно, какой наш сленг – “блатной”. Да-да, такой же как в зоне! Это мой стиль жизни и мои закладки – косячок, кока и меф. Но я вот расскажу тебе одну историю, как я купил кодеин и писал из окна желтой струей окропляя головы прохожих!
Вот было это прошлым летом. Шёл дурацкий стрим по игре “Санкт-Петербург 47”. Все гопарики пытались меня победить, но ха, этого не случилось! Я всегда лучший в этой игре, и косячок мой верный спутник в этом! Да, я обожаю запускать парики из моего дымохода, чтобы игра стала еще интереснее.
Но вернемся к истории. Хватило меня вдруг смекалки! Я порылся в своих закладках, и нашел контакт одного парня, который обещал продать мне кодеин. Это был новый стимул для меня, нужно было перепробовать все, чтобы быть в курсе всех трендов. Я “блатной” и должен быть в теме!
Я вышел из своей скромной “клетушки”, подошел к окну и стал чекать прохожих. Их головы, словно утопали в море солнечного света. Я решил окропить их своей желтой струей, ведь это мое хобби! Иногда некоторые панишеры улыбались, думали, что это просто дождь, а ведь это был кодеин, мой новый друг!
Купив этот кодеин, я решил его испытать. Он ведь продаётся в аптеке без рецепта, вот и наша возможность, парнишка! Я развёл табличку на столе и начал эксперимент. Ох, этот запах, словно поправляешься в самом раю! Минуты превратились в часы, а я все еще наслаждался стимулом. Этот необычный привкус окутал меня, словно густой туманом.
Мои глаза сияли, как две звезды в темном небе, а сердце колотилось быстрее, чем ритм нашего репа. Я решил во всем этом насладиться. Зашел в комнату, открыл окно и приступил к испытанию. Взял бутылку с кодеином и… Желтая струя стала моим оружием, окропляя головы прохожих, которые подозрительно долго разглядывали меня.
Представляешь, как это было? Ты просто пишешь из окна, все на тебя смотрят, а ты в своем реперском стиле пускаешь парики на улице. Да, говорят, что это неправильно, но для меня – это моя жизнь. Я живу здесь и сейчас, а все остальное мне не интересно. Ведь я настоящий гопник, я блатной!
Но вернемся к моей истории. Вдруг я услышал какой-то шум. Оказывается, мой сосед, Вася, решил заскочить ко мне на огонек. Конечно, я его пригласил, ведь с компанией всегда веселее! Немного косячка и мы стали писать желтой струей из окна вместе.
Вася, как настоящий брат, достал свои закладки – кока и меф. Он поправился и был готов к новым приключениям. Мы веселились, пускали парики и заводили все окружающие нас прохожих в наш реперский стрим. Буквально через пару минут нас окружили полицейские.
Мы были готовы к любому вызову судьбы, ведь мы ощущали себя непобедимыми! Но когда они врываются внутрь и видят наше “шоу”, в их глазах я увидел недоумение и неодобрение. Нам даже не понадобилось объясняться, они забрали нас с собой.
Мне повезло, что мои родители хорошие люди и помогли выйти из ситуации, иначе был бы срок. Но я не сожалею о том, что произошло. Ведь это было одним из самых безумных и крутых моментов в моей жизни!
Очень часто мы делаем глупости ради приключений и новых ощущений, но главное – не запутаться в этом. Будь смелее, экспериментируй, но не забывай о последствиях.
Так что, дружище, если ты хочешь попробовать что-то новое, то запомни: стимул может быть опасен, но главное – не забывай контролировать себя и свои действия. Развивай свою смекалку, но не забывай о собственной безопасности. И помни – закладки, вне зависимости от того, какие они, всегда имеют свою тёмную сторону.